Облікова ставка зберігалася на рівні 9,5% з 15 квітня 2014 року. До цього розмір облікової ставки останній раз змінювався 13 серпня 2013 року, коли він був встановлений на рівні 6,5% річних.

Облікові ставки НБУ в різні періоди можете переглянути в Довіднику на ДК-порталі >>>

Нагадаємо, що облікова ставка є базовою відносно інших процентних ставок НБУ та орієнтиром вартості позичкових коштів. Змінюючи її розмір, Нацбанк надає сигнал учасникам ринку про спрямованість грошово-кредитної політики та рішучість намірів належним чином виконувати свою основну функцію щодо забезпечення стабільності гривні.

Згідно з Постановою, забезпечення діяльності Державної фіскальної служби (далі – ДФС) у 2014 році здійснюватиметься в межах видатків, передбачених Міністерству доходів і зборів.

За посадовими особами органів ДФС та особами рядового і начальницького складу податкової міліції, які переходять на службу до Державної фіскальної служби та її територіальних органів, членами їх сімей зберігаються умови оплати праці та матеріального забезпечення, пільги та інші соціальні гарантії, встановлені для посадових осіб органів доходів і зборів та осіб рядового і начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей.

Відповідно до Положення, Державна фіскальна служба України залишається центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ і який реалізує:

- державну податкову політику,

- державну політику у сфері державної митної справи,

- державну політику з адміністрування єдиного соцвнеску,

- державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Проте якщо раніше Міндоходів розробляло й затверджувало порядки, інструкції, положення, форми розрахунків, звітів, декларацій, то ДФС лише розроблятиме проекти наказів Мінфіну з питань, що належать до сфери діяльності ДФС, форми податкових декларацій (розрахунків), звітності й інших документів тощо.

ДФС здійснюватиме повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. У складі ДФС та її територіальних органах діятимуть підрозділи податкової міліції, які координуватимуть перший заступник Голови ДФС та перші заступники керівників територіальних органів ДФС.

Очолюватиме ДФС Голова, якого призначатиме (звільнятиме) Кабінет Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України. Своєю чергою, Голова ДФС буде мати двох заступників:

 - Перший заступник Голови призначатиметься на посаду (звільнятиметься)  Урядом за поданням Прем’єр-міністра. В його обов’язки входитиме виконання завдань із здійснення заходів щодо боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску.

- Заступник Голови. Саме на нього покладено виконання завдань із здійснення державної митної справи.

 Граничну чисельність державних службовців та працівників ДФС затвердить Кабінет Міністрів України. Структуру апарату ДФС буде затверджена її Головою за погодженням з Міністром фінансів.

На даний час,  Головою ДФС призначено Ігоря Білоуса, Першим заступником Голови – Володимира Хоменка, заступником Голови – Анатолія Макаренко.

Таке реформування викликано необхідністю невідкладної стабілізації фінансової ситуації, підвищення фінансової незалежності органів місцевого самоврядування та стимулювання економічних процесів в Україні.

Проблеми передбачається розв’язати шляхом:

1) побудови партнерських взаємовідносин між податковими органами і платниками.

Зокрема, заплановано передбачити у Податковому кодексі види відповідальності за неправомірні дії не лише платників податків, а й контролюючих органів та їх посадових осіб. А також прописати чіткий механізм дій платників податків у разі порушення його прав.

Окрім того, для зменшення тиску на платників податку через контрольно-перевірочні заходи, запропоновано:

 - переглянути та скоротити перелік перевірок платника податків;

- створити окрему службу фінансових розслідувань;

- забезпечити право платника податків на вибір порядку здійснення перевірок: контролюючими органами або аудиторськими компаніями.

2) гармонізації  бухгалтерського та податкового обліку, що передбачатиме:

- ведення бухобліку та підготовку фінзвітності на основі МСФЗ (окрім малого та середнього бізнесу);

- використання фінзвітності для цілей розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток;

- посилення контролю з боку держави за якістю ведення бухобліку та складання фінзвітності через формування фахової експертизи з МСФЗ, з повноваженнями перевірки контролю якості, та запровадження функції фінансового моніторингу;

- збільшення відповідальності керівництва підприємств за якість ведення бухобліку та складання фінзвітності.

3) спрощення податкової системи, яке головним чином полягатиме у зменшенні кількості податків та зборів з 22 до 8-ми. В результаті залишаться:

- податок на прибуток підприємств;

- ПДФО;

- ПДВ;

- акцизний податок;

- ресурсний податок;

- податок на нерухоме майно;

- єдиний податок;

- фіксований сільгоспподаток.

Суттєві зміни заплановані і у системах оподаткування ЄСВ та ПДВ.

Так, розмір ставки ЄСВ скоротять з 36,77% до 18%. Однак це стосуватиметься лише платників податку, які збільшать фонд оплати праці в два рази, і лише на півроку. Окрім того, усі фонди соціального страхування будуть об’єднані в єдиний фонд.

Ставки ПДВ зменшать і вони становитимуть 7% (при розрахунках між платниками ПДВ) і 17% (при реалізації неплатникам ПДВ). Для розрахунків по ПДВ будуть відкриті окремі рахунки.

Натомість втрати державного бюджету компенсуватимуть за рахунок:

- підвищення акцизних ставок (щодо збору за першу реєстрацію транспортного засобу, збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства),

- розширення бази акцизного податку шляхом включення до переліку підакцизних товарів електроенергії та природного газу, які входять до гармонізованої номенклатури товарів у країнах – членах ЄС (щодо зборів у вигляді цільових надбавок);

Також переглянуть і відповідно скоротять перелік доходів та витрат, що не оподатковуються, операцій, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування.

При цьому, втратив чинність Наказ Міндоходів від 03.03.2014 р. №169.

Новий Держреєстр тепер налічує 105 модель реєстраторів (в попередній редакції було 101).